Грунт - це поверхнева плівка завтовшки півтора-два метри, тоді як радіус земної кулі сягає шести тисяч кілометрів. Однак у цій тонкій оболонці, яка зникає, сконцентрований потенціал, який дозволяє людині отримувати близько 95% продуктів харчування і в ній зосереджена переважна частина генофонду планети – рослин і тварин.
Територія України має істотні регіональні відмінності в природних та економічних умовах, складі та характері використання сільськогосподарських угідь і ґрунтового покриву. В її межах близько 650 видів ґрунтів. Нині – це країна з високим рівнем сільськогосподарського освоєння угідь (70,4%).
Основна її площа – чорноземні ґрунти -23,7 млн.га (60%). Друге місце посідають сірі лісові ґрунти -21,3 %. Крім того, 60% території Полісся займають дерново-підзолотисті ґрунти. Довготривала нераціональна експлуатація земельних ресурсів, незавершеність земельної реформи та сучасне екстенсивне ведення землеробства поставило під загрозу стан родючості ґрунтів України, а саме проходить деградація ґрунтів та втрата їх родючості, який спеціалісти називають “тихою кризою планети” : спостерігається значне зниження вмісту гумусу, посилення процесів водної та вітрової ерозії, підкислення або підлужування, засолення, заболочування ґрунтів, втрата поживних речовин, погіршення агрофізичних властивостей.
Деградація ґрунтів, їх руйнування, забруднення, знищення біологічної продуктивності проходить не помітно, проте цей процес є руйнівним для всього живого на планеті. Зміни форм господарювання і властивості на землю стали основним чинником перетворень в аграрному секторі України і, на жаль, негативно позначились на родючості ґрунтів.
Недотримання основних законів землеробства в останні роки, роздрібнення полів на паї, надмірна розораність угідь, недотримання науково обґрунтованих сівозмін, розширення посівів енергонасиченими культурами, зменшення бобових культур у сівозмінах привели до зниження вмісту гумусу в ґрунтах усіх грутново-кліматичних зонах, підвищення кислотності ґрунтів у поліській та лісостепових зонах. Сприятливим для вирощування будь-яких культур вважають ґрунти, що містять не менше 3% гумусу.
У практиці господарювання землекористувачам дуже важливо мати уяву про характер реакції ґрунтового розчину (кислотність або лужність ґрунтів). По-перше, окремі сільськогосподарські культури для нормального росту і розвитку вимагають певних інтервалів рН. По-друге, при зміні реакції ґрунту поживні речовини з доступних форм переходять у важкодоступні для рослин сполуки та навпаки.
Кислі ґрунти, які займають близько третини площ сільськогосподарських угідь зустрічаються у 17 областях різних ґрунтово-кліматичних зон України. У зоні Лісостепу кожний четвертий гектар має підвищену кислотність. В південних областях виявлено 4,7млн. га підлужних ґрунтів (рН більше 7,1), що становить 48% орних земель Степу. Майже половину площ серед них займають сильно – і середньолужні ґрунти – 2,3 млн.га.
Ґрунти які експлуатуються протягом тривалого часу, є дуже трансформованими екосистемами, у них порушується співвідношення біогенних макро- і мікроелементів, можуть накопичуватися шкідливі хімічні елементи, з’явитися бактерії, мікроскопічні гриби і мікрофауна – збудники хвороб рослин, тварин і людей. Врожай і якість культур багато в чому залежить від ґрунту, на якому знаходиться присадибна або земельна ділянка, від щорічного догляду за ним.
Господарі, вирощуючи врожай овочів чи інших сільськогосподарських культур, вилучають із ґрунту те, що щорічно повинно вертатися в ґрунт. У результаті порушуються вікові природня процеси і родючість ґрунту починає помітно погіршуватись. Отже, для одержання високого та якісного врожаю, в першу чергу, необхідно подбати про землю. Здоров’я матері-землі, це і наше здоров’я.
Грунт - це поверхнева плівка завтовшки півтора-два метри, тоді як радіус земної кулі сягає шести тисяч кілометрів.