Ходить гарбуз по городу ....

Пам’ятаєте віршик : “ Ходить гарбуз по городу, питається свого роду: Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?...” А родичів у нього більше тисячі видів. Серед них, такі відомі культури як кавун, диня, огірок, лагенарія – одним словом, родина гарбузових величезна така сімейка. Гарбуз – дуже корисний овоч. Соковитий жовтуватий м’якуш містить цінні цукри (сахарозу та глюкозу), каротин, вітаміни А1, В1, В2, С, Е, РР. На відміну від багатьох овочевих культур гарбуз містить значну кількість вітаміну D, котрий підвищує життєдіяльність і прискорює ріст дітей, допомагає ліпше та скоріше перетравлювати їжу. Клітковина гарбуза не волокниста, гарно розварюється та легко засвоюється організмом. У гарбузі чимало фосфору, солей міді та заліза, котрі позитивно діють на кровотворення. Важко уявити собі український город без гарбуза. Непоказний навесні та влітку, гарбуз стає повновладним господарем земельних ділянок восени. Мало хто згадує, що гарбуз у нас чужинець, завезений із Південної Америки. На теренах України насіння гарбуза висаджують у відкритий ґрунт на початку травня, коли минуть приморозки, бо рослина дуже теплолюбна. Саджають рідко, одна рослина в залежності від сорту займає близько 4 м². Так, гарбуз Стофунтовий має дуже розлогі кущі та великі плоди, але це кормовий гарбуз і цінуються лише за велике насіння. Нам більше до вподоби столові сорти, такі як Арабатський, Руж Виф Детамп, Добриня. Усі ці сорти мають компактні кущі, їх м’якуш дуже солодкий та ароматний. Однак, якщо скуштувати усі плоди з одного куща, то виявиться, що вони різняться за вмістом цукру. Плоди, що зав’язались першими, значно солодші за ті, що наросли пізніше. Тому, щоб покращити смакові якості гарбузів і прискорити їх дозрівання, на кущах видаляють бічні пагони без плодів і роблять прищипку головного стебла. Останніми роками городники з успіхом вирощують ще один овоч з родини гарбузових – лагенарію, або в’єтнамський огірок. Плоди за кольором схожі на кабачки, а за формою нагадують довжелезні огірки (до 2 м) вагою 3-7 кг. Із молодої зав’язі завдовжки 40-50 см готують ікру, соуси, каші, пюре, млинці. Є у гарбуза це одна “родичка”, зовсім не схожа на братів. Це люфа . Нам відома ця рослина як рослина-губка, мочалка. І мало кому відомо , що люфу можна їсти. У культурі вирощують два види : люфа циліндрична та люфа ребриста. Плоди ребристої люфи, на відміну від циліндричної, довго залишаються соковитими і не втрачають смакових якостей. В їжу використовують восьми-десятиденну зав’язь. Її варять та смажать як кабачки, використовують для приготування соусів і приправ до м’яса. Близьким родичем гарбуза є кавун. Як бачите, у нас не просто “ гарбуз по городу ходить”… , а ще й кавуна за собою водить. Хоча промислове вирощування кавунів поширене лише на півдні України, є чимало охочих спробувати виростити цю культуру у себе на грядці. Найпростіше підібрати і висіяти надранні сорти (Огоньок, Княжич, Чарівник, Макс Плюс, Красень, Сніжок, Цільнолистий, Ярило) чи гібриди кавунів . Біологія та агротехніка гарбуза Гарбуз - теплолюбна однорічна трав’яниста рослина з довгими пагонами довжиною 50 м. Гарбуз можна вирощувати розсадним та безрозсадним способом. При вирощуванні через розсаду урожай отримують на 20 днів раніше. У культурі найбільш поширені три види гарбуза : великоплідний, твердошкірий та мускатний. Великоплідний гарбуз більш холодостійкий в порівняні з іншими видами. Плоди його великі округлі або плескаті зелені, сірі, білі, рожеві чи помаранчеві. Поверхня плодів буває гладенька або бугриста, насіння велике, біле або світло-коричневе. Твердошкірий гарбуз утворює великі плоди овальної, циліндричної, обернено яйцевидної форми. Колір при достиганні помаранчевий або жовтий з плямистим або смугастим малюнком. Насіння велике, біле або брудно-жовте. Мускатний гарбуз- найбільш теплолюбний вид, представлений в основному сортами з довгим вегетаційним періодом. Плід витягнутий, посередині ніби здавлений, через що цю частину гарбуза називають перехваткою. Колір помаранчевий із зеленими смугами або без них. Насіння дрібне, сіруватого кольору, знаходиться у розширеній частину плоду. Насіння гарбуза великоплідного і твердошкірого висівають при температурі ґрунту +12…+14°С, що найчастіше припадає в південних регіонах іЗакарпатті на третю декаду квітня – першу декаду травня, а в Поліссі – на першу половину травня. Гарбуз висівають квадратно-гніздовим способом: в південних районах за схемою 210см х 210 см і 210см х 280 см, в Лісостепу , Поліссі та західних областях України -180х180 см і 180х140 см. Високі врожаї гарбуза отримують при внесенні в лунку під час посіву 6 кг перегною, два стакани попелу і 50г суперфосфату. Після посіву лунки мульчують перегноєм. Збирають гарбузи в біологічній стиглості до заморозків, а на півдні при відмиранні листя. Плоди збирають з плодоніжкою, інакше через місце відриву можуть легко проникнути збудники хвороб і спричинити загнивання. Зберігають гарбузи в сухому приміщенні при температурі +8…+10°С і відносній вологості повітря 80-83%.